подчинение

подчине́ние

1) підкорення, (неоконч. — еще) підкоряння; підпорядкування, (неоконч. — еще) підпорядковування

2) лингв. підпорядкування; підрядність

3) покора; (послушание) послух; (состояние зависимости) підлягання

4) (подчиненность) підпорядкованість, підлеглість

быть в подчинении у кого — підлягати кому, бути в чиїйсь волі

держать в подчинении кого — тримати в покорі кого, тримати в послухові кого, тримати в послуху кого, держати в покорі кого, держати в послухові кого, держати в послуху кого