поперек

1) нар. упоперек, впоперек, поперек

вдоль и поперек — уздовж і впоперек, уздовж і вшир

2) предл. с род. п. поперек (кого-чого)

поперек улицы — поперек вулиці

становиться поперек дороги кому — ставати на дорозі кому, шлях заступати кому