постигать

постига́ть

постигать — несов., постичь, постигнуть — сов.

1) (умом) осягати (розумом), осягнути (розумом), сов. збагнути; (понимать) розуміти, зрозуміти

2) (кого-что — о горе, несчастье) траплятися, трапитися (з ким-чим), сов. спіткати (кого-що); уражати, вражати

неудача постигла кого — зазнав невдачі хто