прибегать

прибега́ть

I прибегать — несов., прибежать — сов.

(бегом достигать какого-л. места) прибігати, прибігти

II прибегать — несов., прибегнуть — сов.

удаватися, вдаватися

прибегнуть к решительным мерам — ужити рішучих заходів, удатися до крайніх заходів