приставать

пристава́ть

приставать — несов., пристать — сов.

1) (к кому-чему) приставати, пристати (до кого-чого); (прилипать) прилипати, прилипнути (до кого-чого); (о липких и красящих веществах разг. — еще) братися, береться, узятися, візьметься, взятися, візьметься

2) (назойливо преследовать) разг. приставати, пристати; (цепляться) чіплятися, причепитися; (придираться разг. — еще) присікуватися, присікатися

3) (прибиваться) прибиватися, прибитися; (о судах) приставати, пристати; (причаливать) причалювати, причалити

4) (сов.: оказаться подходящим, соответствующим) разг. личити; (быть к лицу) бути до лиця, пасувати

вам не пристало так поступать — вам не личить так робити, вам не личить так чинити, вам не випадає так робити, вам не випадає так чинити