притаивать

прита́ивать

I притаивать — несов., притаить — сов.

(затаивать) притаювати, притаїти; (чувство — еще) затамовувати, затамувати, притамовувати, притамувати

притаить дыхание — затамувати дух, затамувати подих, затамувати віддих, притамувати дух, притамувати подих, притамувати віддих

II притаивать — несов., притаять — сов.

(таять) (трохи) танути и розтавати, (трохи) розтанути и розтати