приходить

приходи́ть

приходить — несов., прийти — сов.

приходити, прийти; (прибывать) прибувати, прибути; (наставать, наступать — еще) наставати, настати, надходити, надійти; (о мысли, догадке, воспоминании) спадати, спасти, спаде

прийти в голову — спасти на думку

прийти в себя — а) (после обморока) опритомніти, разг. очуняти; б) (опомниться) опам'ятатися, отямитися

прийти в негодность — зробитися непридатним, стати непридатним

прийти в отчаяние — удатися в розпач, укинутися в розпач

прийти в совершенный упадок — звестися нінащо, звестися нанівець, зійти нінащо, зійти нанівець, зійти на пси

прийти в ужас — жахнутися, ужахнутися

прийти в ярость — розлютитися

прийти к заключению — дійти висновку, прийти до висновку

прийти к соглашению — дійти згоди, порозумітися

приходить в противоречие — заходити в суперечність

приходить на помощь — допомагати

пришло время — настав час, прийшов час