против

про́тив

1) предл. с род. п. проти (кого-чого); (напротив — еще) навпроти, напроти (кого-чого); всупереч (кому-чому), усупереч (кому-чому)

выступать против кого — виступати проти кого

идти против течения — іти проти течії

лекарство против гриппа — ліки проти грипу, ліки від грипу

против воли — проти волі, усупереч волі

против желания — усупереч бажанню

2) сказ. проти

за и против — за і проти