радость

ра́дость

Радість, радощі; (удовольствие, наслаждение); то, утіха, втіха

доставлять радость кому — давати радість кому, приносити радість кому, радувати кого

на радостях — разг. на радощах, від радощів, з радощів

он вне себя от радости — він не тямить себе з радощів, він не не тямиться з радощів

от радости — від радості, з радості

с какой радости? — разг. з якої речі?; (зачем) навіщо?

с радостью — радо, залюбки