разбор
разбо́р
1) (действие) розбір, розбору, (неоконч. — обычно) розбирання; упорядкування, впорядкування
явился к шапочному разбору — разг. шутл. з'явився вже на шапкування
2) (разборчивое отношение) розбір
все без разбора — всі без винятку
с разбором — з розбором; (разбираясь) розбираючись
3) (сорт, разряд) ґатунок
Джерело:
Російсько-український словник
на Slovnyk.me