разбор

разбо́р

1) (действие) розбір, розбору, (неоконч. — обычно) розбирання; упорядкування, впорядкування

явился к шапочному разбору — разг. шутл. з'явився вже на шапкування

2) (разборчивое отношение) розбір

все без разбора — всі без винятку

с разбором — з розбором; (разбираясь) розбираючись

3) (сорт, разряд) ґатунок

Джерело: Російсько-український словник на Slovnyk.me