разрешаться

разреша́ться

разрешаться — несов., разрешиться — сов.

(получать решение, оказываться решенным) розв'язуватися, розв'язатися; (решаться — еще) вирішуватися, вирішитися; (заканчиваться, завершаться чем-л.) закінчуватися, закінчитися, завершуватися, завершитися; (рождать) розроджуватися, розродитися

разрешиться сыном — народити сина