располагать

располага́ть

I располагать — несов., расположить — сов.

1) розташовувати, розташувати; (размещать — еще) розміщати и розміщувати, розмістити; (расставлять — еще) розставляти, розставити

расположить по алфавиту — розташувати за абеткою, розташувати за алфавітом, розставити за абеткою, розставити за алфавітом, заабеткувати

2) (привлекать) приваблювати (до себе), привабити (до себе); (склонять) привертати, привернути, прихиляти, прихилити

расположить к себе — прихилити до себе, привернути до себе

II располагать — несов., расположить — сов.

1) (чем -несов.: иметь в распоряжении) мати (в своєму розпорядженні) (що)

располагать деньгами — мати гроші

2) (кем-чем -несов.: распоряжаться кем-, чем-л.) розпоряджатися, розпорядитися (ким-чим); (несов.: рассчитывать) розраховувати (на кого-що)

3) (к чему -несов.: развивать склонность) розвивати схильність (до чого); (настраивать) настроювати (на що); (способствовать) сприяти (чому)