решительно

реши́тельно

нар.

1) рішуче; зважливо; категорично; (твердо, настойчиво разг. — еще) притьмом

решительно возразить — рішуче заперечити, категорично заперечити

2) (совершенно, совсем) зовсім; (окончательно — еще) остаточно; (абсолютно) абсолютно

решительно каждый — абсолютно кожний, усилит. разг. кожнісінький

решительно никакой — абсолютно ніякий, жодний, усилит. аніякий, разг. аніякісінький

решительно никого — абсолютно нікого, усилит. анікого, разг. анікогісінько

решительно ничего не знает — зовсім нічого не знає, нічого абсолютно не знає, усилит. анічого не знає, разг. анічогісінько не знає

3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть увесь, разг. геть-чисто весь

решительно все съели — геть усе з'їли, геть-чисто все з'їли, усе до крихти з'їли