случайно

случа́йно

1) нар. випадково, випадком; ненароком, несподівано

2) вводн. сл. разг. часом, випадком, бува, буває; (кстати) до речі

ты, случайно, не встречал его? — ти, часом, бува, випадком, не зустрічав його?