удивительно

удиви́тельно

1) нар. дивно, дивовижно, чудно; надзвичайно, незвичайно; чудово, прегарно; (на диво) на диво, напрочуд, навдивовижу

он удивительно поет — він чудово співає, він прегарно співає, він надзвичайно співає, він незвичайно співає

удивительно красивый — на диво гарний, на напрочуд гарний, на навдивовижу гарний, на надзвичайно гарний, на незвичайно гарний

удивительно просто — на диво просто, на напрочуд просто, на навдивовижу просто

2) сказ. дивно, дивна річ, разг. дивина; (странно — еще) чудно

удивительно, что он не пришел — дивно, дивна річ, що він не прийшов