анаша

(-і) ж.; нарк., крим., жрм. Гашиш, наркотик, що виготовляється з конопель. Десь тюрма позіхала здаля / На мій вечір, що пах анашею (П. Вольвач, Марґінес); <...> спасу нема і запах анаші / дражнить чекістський нюх / товариш жучок читає вірші / та іншу мою / херню<...> (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). БСРЖ, 36; СЖЗ, 11.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анаша — -і, ж. Наркотична речовина, яку виготовляють головним чином з дикорослих конопель у країнах Середньої Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. анаша — АНАША́, і́, ж. Наркотик з індійських конопель. Анаша дуже знижує розумові здібності (втрачається здатність зосереджуватися, уповільнюються рефлекси, спостерігається заторможеність реакцій та ін.) (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. анаша — анаша́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови