1. Словник жарґонної лексики української мови

банабак

(-а) ч.; крим., жрм. Кавказець, який торгує на базарі фруктами та квітами. <...> про Султана колись був згадав Містер Пепс Кобиляче Око, — мовляв заявився один приблуда, банабак, — чи то азербайджанець, чи вірменин, діла крутить, правда, місцеві шкіряться, але той відкупного цілий ящик поставив, — купилися (О. Ульяненко, Сталінка); Базарь. Цигани. Банабаки. / Поклали тіні старі акації (П. Вольвач, Бруки і стерні). ЯБМ, 1, 61.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банабак — А, ч. Азіат. Найчастіше так називають торгашів, тому слово має додатковий смисловий відтінок — «непевна, ненадійна людина». Цей ресторанчик тримають банабаки. Словник сучасного українського сленгу