1. Словник жарґонної лексики української мови

банячити

(-чу, -чиш) недок.; мол.; зах. Пити спиртні напої, пиячити. А потім ділимося на компанії і йдемо кудись банячити. Напиваємось, читаємо одне одному нові вірші, маримо Нобелівськими преміями (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Лишалось повернутись в бар, де вже сиділо зо два десятки зневірених, так само як і ми, меломанів і печально банячили (С. Жадан, Біг Мак); Ну, не вміють вони пити так, як ми, не мають, видно, історичних і кліматичних причин, аби так банячити (Поступ, 1.04.2000). ПСУМС, 5.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банячити — баня́чити вул. пиячити (м, ср, ст)|| = бамбурити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. банячити — Чу, -чиш, недок. Випивати. Ледве мені вдалося пояснити, що я прийшов у справі, а не банячити з ними (Ю. Винничук). А що залишається робити, коли на душі херня? Банячити... Словник сучасного українського сленгу