1. Словник жарґонної лексики української мови

башлі

(-ів) мн.; мол., крим., жрм. Гроші. [Шура:] Коли башлі накочуються, то всьо може буть, пацани (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 55; ПСУМС, 6; СЖЗ, 17; ЯБМ, 1, 74.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. башлі — Шель, мн. Гроші, оплата. Башлі гони! Словник сучасного українського сленгу