беемка

(-и) ж.; мол. Те саме, що беемвешка. Він дивився на чорну беемку, дивуючись, що хтось поставив машину під брамою (А. Стасюк, Дев'ять).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me