безпредєл

(-у) ч.

1. жрм. Злочин із застосуванням жорстокого фізичного насильства. Летюченко стиха хмикнув: "завалили когось, безпрєдєл. Вішать треба. Просто на майдані" (О. Ульяненко, Вогненне око). ТСРОЖ, 9.

2. мол., жрм, мол.; несхвальн. Непристойна поведінка, розгул. Чому дійшло до такого "безпрєдєлу" між двома начальниками — рятувальниками? (УМ, 17.02.2001). БСРЖ, 60; ПСУМС, 7.

3. жрм, мол.; несхвальн. Відсутність будь-яких норм, правил, законів у суспільному, політичному, економічному і т. ін. житті, у стосунках між людьми. На Верхньому валу побачив, як загорілося три світлофорні ока. "Це напоминає сьогоднішній день, — весело подумав Мальчик, — без-прє-дєл" (В. Даниленко, Кієвскій мальчик); А потім починається розповідь про "бєспрєдєл" місцевої влади, про відсутність подальших перспектив, про те, що "все давно продано", і від цього — страшно (УС, 2001, ч. 22). ТСРЯ, 83.