бембик

(-а) ч.; мол.; жарт. Хлопець, молодий чоловік. Спека, численні казкові бабусі торгують насінням, спітнілі молодики гасають у пошуках пива, простолюдини забивають кілочки на пагорбі (щоб отой бембик місця не зайняв) <...> (ПіК, 2002, № 25-26).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me