беник
(-а) ч.; мол.
1. Недопалок. [Джентельмен:] Щасливчик! На, докури. Тільки нікому беника не давай (В. Лігостов, Як я не став...).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
(-а) ч.; мол.
1. Недопалок. [Джентельмен:] Щасливчик! На, докури. Тільки нікому беника не давай (В. Лігостов, Як я не став...).