1. Словник жарґонної лексики української мови

бинтовий

(-ого) ч.; нарк. Той, хто вживає первитин як основний психотропний засіб Він довго був винтовим (Запис 2001 р.). Югановы, 45.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бинтовий — бинтови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бинтовий — -а, -е. Прикм. до бинт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бинтовий — БИНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бинт. Ще в лікарні, коли лежав [Філька] з бинтовою пов'язкою, не спав ночами (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  4. бинтовий — БИНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до бинт. Ще в лікарні, коли лежав [Філька] з бинтовою пов’язкою, не спав ночами (Шиян, Баланда, 1957, 105). Словник української мови в 11 томах