бичкувати
(-ую, -уєш) недок.,крим.мол. Зберігати недопалок, потушивши його Ото халепа — бідкається Сашко бичкує "біломорину" і повертається до приймальні (Книжник, 2001, № 3). БСРЖ, 85; ПСУМС, 7.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me