бодун

(-а) ч.

1. мол., жрм, крим. Погане самопочуття після пиятики; алкогольно-абстинентний синдром, похмілля. Що це за панібратство — о пів на шосту ранку позичати руб п'ятдесят на пиво, бо сп'яніння уже плавно перейшло в бодун? (С. Пиркало, Зелена Маргарита); А я уже невиліковно хворий, я ще не знав такого бодуна... Мені так радісно й кайфово, як після пляшки доброго вина (О. Соловей, Осінній Хадж); <...> чоловік — істота примітивна, майже одноклітинна, тому "бодун" в нього більш яскравий та швидкоплинний (ПіК, 2001, № 4); БСРЖ, 68; ПСУМС, 8; ТСРОЖ, 14; ЯБМ, 1, 105.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бодун — -а, ч., розм. Стан людини після тяжкої пиятики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бодун — А, ч. Головний біль, неприємні відчуття, зумовлені похміллям. Один (Омельченко) намагається встигнути залатати мармуром розритий майдан Незалежності і розганяє над Києвом хмари, щоб не капав дощ на будівельників, які, попри бодун професійного свята... Словник сучасного українського сленгу