ботати

(-аю, -аєш) недок.; крим. Говорити, промовляти; розповідати щось. — Степанида викликає мене в кабінет і ботає: "Я тебе викликала, щоб поговорити з тобою, як із дочкою" (Б. Жолдак, Спокуси); Підростаюче покоління замість української або російської мови вибрало свою, точніше — нашу мову, "блатну феньку", на якій "ботають" і простий обиватель, і депутати, і журналісти (М. Марк, Хохлацький апокаліпсис). БСРЖ, 74; СЖЗ, 20; ЯБМ, 1, 114.