брехунець

(-нця) ч.; крим., мол.; жарт. Радіо. Зранку й увечері "брехунець" грав новий гімн, створений відомим гімнотворцем сучасності <...> (І. Павлюк Біографія дерева). ПСУМС, 9; СЖЗ, 20.

(-нця) ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. — Не обманюй, будь ласка. Бо я тобі зараз його відкушу. — Кого? — запитую я. — Брехунця, — каже Рита (В. Шкляр, Елементал).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

брехунець — брехуне́ць іменник чоловічого роду, істота брехун — про людину розм. Орфографічний словник української мови
брехунець — -нця, ч., розм. 1》 Зменш. до брехун. 2》 заст., ірон. Адвокат. 3》 розм. Невеликий дворовий песик. Великий тлумачний словник сучасної мови
брехунець — БРЕХУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. 1. Зменш. до бреху́н. [Лучицька:] Кого це ви, няню, допіру виганяли та ще й брехунцем налаяли? (М. Старицький); [Романюк:] Треба допомогти гостям, щоб зустрічались не з якими-небудь брехунцями, а з людьми достойними (О. Словник української мови у 20 томах
брехунець — брехуне́ць 1. радіоточка, стаціонарне радіо (ср, ст) 2. ірон., Знев. адвокат (ст)|| = адвокат Лексикон львівський: поважно і на жарт
брехунець — Нця, ч. Радіоточка. Словник сучасного українського сленгу
брехунець — див. брехливий Словник синонімів Вусика
брехунець — БРЕХУ́Н розм. (той, хто завжди говорить неправду), БРЕХА́Ч розм. рідше, БРЕХЛО́ зневажл., БРЕХУНЕ́ЦЬ зневажл., ПЕРЕБРЕ́ХА розм. рідше, ЛЖЕЦЬ заст.; ОБМА́ННИК, ОБМА́НЩИК (пом'якшено); ПУСТОБРЕ́Х розм., СКОРОБРЕ́ХА розм. (вправний брехун); ПІДБРЕ́ХАЧ розм. Словник синонімів української мови
брехунець — Брехуне́ць, -нця́, -нце́ві, -нцю́! -хунці́, -нці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
брехунець — БРЕХУНЕ́ЦЬ, нця́, ч., розм. 1. Зменш. до бреху́н. [Лучицька:] Кого це ви, няню, допіру виганяли та ще й брехунцем налаяли? (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах
брехунець — Брехунець, -нця м. 1) ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54. Словник української мови Грінченка