брюлик

(-а) ч., частіше мн. брюлики, -ів; мол., жрм. Діяманти. <...> як ще можна ставитися до використання "понтифічками" (від слова понти) хрестів із брюликами <...> (УМ, 5.06. 2002). БСРЖ, 37.