бункер

Значення в інших словниках

1. бункер — бу́нкер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. бункер — Бункер — bunker, hopper — *Bunker — резервуар, ємкість для короткочасного зберігання і подальшого відвантаження рідких і сипких матеріалів. Розрізняють Б. залізобетонні (монолітні, збірні, змішаного типу), металеві, комбіновані. Крім того... Гірничий енциклопедичний словник
3. бункер — -а, ч. 1》 Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини (напр., комбайна). 2》 У воєнній термінології – підземне сховище, вогнева точка. Зайти за бункером мор. — зайти в порт для поповнення пальним, прісною водою, провіантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бункер — Сховище Словник чужослів Павло Штепа
5. бункер — БУ́НКЕР, а, ч. 1. Ємність для зберігання і перевантаження сипких матеріалів. Сонце припікало, ячмінь був сухий.., в бункер текло золоте зерно (Ю. Збанацький); Подрібнений колчедан подається стрічковим транспортером у бункер (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
6. бункер — бу́нкер (англ. bunker, нім. Bunker) 1. Вмістилище (приміщення, резервуар, скринька) для короткочасного зберігання і дальшого перевантаження рідких і сипких матеріалів. 2. У німецькій воєнній термінології – підземне сховище, вогнева точка. Словник іншомовних слів Мельничука
7. бункер — БУ́НКЕР, а, ч. Вмістище для недовгого зберігання і перевантаження сипких матеріалів; може бути складовою частиною якоїсь машини (напр., комбайна і т. ін.). Під бункер одна за одною підходять автомашини, які вивозять хліб у державні засіки. Словник української мови в 11 томах
8. бункер — (англ.) 1. Сховище сипучих матеріалів у вигляді перекинутої піраміди з випускним отвором для вивантажування. Застосовувалося при спорудженні елеваторів, доменних печей. 2. Добре укріплена підземна споруда для розміщення військового штабу, керівних органів країни. Архітектура і монументальне мистецтво