1. Словник жарґонної лексики української мови

бушприт

(-а) ч.; крим.; ірон. Ніс. БСРЖ, 84; СЖЗ, 22; ЯБМ, 1, 138.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бушприт — бушпри́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бушприт — бугшприт, -а, ч. Горизонтальний або похилий брус, щогла, що виступає перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бушприт — БУШПРИ́Т див. бугшпри́т. Словник української мови у 20 томах
  4. бушприт — бушпри́т, бугшпри́т (англ. bowsprit, голл. boegspriet) горизонтальний або похилий брус, що виступає перед форштевнем. Служить для підіймання носових парусів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бушприт — Бу́шприт, -та; -ти, -тів (гол.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)