вкурювати

(-рюю, -рюєш) недок., що; мол. Розуміти, усвідомлювати щось. Наразі я не про зміст Процюкової збірки, а таки про її візуальну монографічну форму (якщо це, звісно, не концептуальність, якої я не "вкурюю") (Книжник, 2001, № 4). БСРЖ, 101; ПСУМС, 15.