1. Словник жарґонної лексики української мови

влупити

(-плю, -пиш) док.; мол.

1. кого. Обдурити. ПСУМС, 15.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влупити — влупи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. влупити — див. улупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. влупити — ВЛУПИ́ТИ див. улупи́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. влупити — влупи́ти вдарити (м, ср, ст)|| = вгатити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. влупити — Лю, -пиш, док. Випити. Словник сучасного українського сленгу
  6. влупити — ПОБІ́ГТИ, КИ́НУТИСЯ, МЕТНУ́ТИСЯ, МЕТНУ́ТИ рідше, МАЙНУ́ТИ, ПОМЧА́ТИ підсил., ПОМЧА́ТИСЯ підсил. рідше, ПОНЕСТИ́СЯ підсил., ПОЛЕТІ́ТИ підсил., ПОЛИ́НУТИ підсил., ПОРИ́НУТИ розм., ПОГНА́ТИ розм., ПОГНА́ТИСЯ розм., ДРЕМЕНУ́ТИ розм., ЧКУРНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. влупити — ВЛУПИ́ТИ див. улупи́ти. Словник української мови в 11 томах