1. Словник жарґонної лексики української мови

водило

(-а) с. і ч.; крим., мол. Водій, шофер (автобуса, таксі). Водило вже четвертий раз перечитує стару газету "Бульвар" з еротичними одкровеннями поп-зірки (В. Яворівський, Вовча ферма); Антон викинув із кабіни джипу труп водія, як мішок з картоплею. На нього жбурнув труп бойовика, що сидів якраз за водилою... (А. Кокотюха, Останній раз); Він був раніше засудженим, тому "авторитети" тримали його на відстані, не рахуючи за можливе запросити за один з ними столик — хай "водило" знає своє місце (КО, 1999, № 12). БСРЖ, 103; СЖЗ, 28; ЯБМ, 1, 180.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водило — -а, с., діал. Довга жердина, якою згинають колісний обід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. водило — И, ч. 1. Водій. 2. Таксист. Словник сучасного українського сленгу
  3. водило — див. водій Словник синонімів Вусика
  4. водило — Водило, -ла с. Длинная жердь, ворочая которой сгибаютъ колесный ободъ. Сумск. у. Словник української мови Грінченка