вписка
(-и) ж.; мол., сист. Квартира, місце, де можна переночувати, пожити певний час. БСРЖ, 109; ПСУМС, 109.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вписка — впи́ска іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- вписка — -и, ж., розм. Те, що вписане. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вписка — впи́ска: ◊ знайти́ впи́ску = вписа́тися (Лучук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вписка — И, ж. Місце, де можна переночувати або перебути невеликий проміжок часу. Проживають, а коли живуть (тиняються «європами», стильно бешкетують, брудно естетствують, живуть по «вписках» та «сквотах» і намагаються створити особисту субкультуру... Словник сучасного українського сленгу
- вписка — ВПИ́СКА, и, ж., розм. Те, що вписане. Словник української мови в 11 томах