вторячок

(-чку) ч.; крим., жрм. Пестл. до вторяк. — Давонуть би зараз хоч вторячків, — сказав Гринь<...> (А. Шевчук, Чорний човен неволі).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me