1. Словник жарґонної лексики української мови

вузьколобий

(-а, -е) мол.; зневажл.; Про розумово обмежену людину. Що таке смерть? Подумки запитую себе, минаючи відкриту кав'ярню, де сидять вузьколобі грінго і голосно сміються, з великих бокалів п'ють світле пиво <...> (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); // -ого. Зі мною навчається багато вузьколобих, вони ходять по університету купками по п'ять — шість чоловік, голосно регочуть, кричать в коридорах і матюкаються (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузьколобий — вузьколо́бий прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вузьколобий — Вузькочолий; П. обмежений, відсталий, недорозвинений. Словник синонімів Караванського
  3. вузьколобий — -а, -е. 1》 У якого вузький лоб. 2》 зневажл. Який не може піднятися вище своїх особистих інтересів; обмежений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вузьколобий — хохл. (узколобий) дурний Словник чужослів Павло Штепа
  5. вузьколобий — ВУЗЬКОЛО́БИЙ, а, е. 1. З вузьким лобом. Це був волохатий і високогрудий гiгант, .. з тупим i байдужим вузьколобим обличчям дегенерата (В. Сосюра); До намету вступив яничарський ага. Вже не молодий, аскетичної статури, вузьколобий, вилицюватий (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. вузьколобий — див. дурний Словник синонімів Вусика
  7. вузьколобий — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. Словник синонімів української мови
  8. вузьколобий — ВУЗЬКОЛО́БИЙ, а, е, зневажл. Який не може піднятися вище своїх особистих або класових інтересів; обмежений. [Деревіцький:] Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (Кроп., IV, 1959, 60); В. І. Ленін охарактеризував [буржуазію] як .. Словник української мови в 11 томах