1. Словник жарґонної лексики української мови

відкинутися

(-нуся, -нешся) док.

1. тюр. Звільнитися з місця ув'язнення. Уколовся хтось — не прокинувся, / Хтось надовго сів — не "відкинувся" (П. Вольвач, Бруки і стерні); Він сміється до когось: "Відкинувсь..." / Хліба білого ще не їв (П. Вольвач, Кров зухвала). БСРЖ, 404; ПСУМС, 14; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 119.

2. нарк. Знепритомніти від передозування наркотику. БСРЖ, 404; СЖЗ, 26.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відкинутися — відки́нутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відкинутися — див. відкидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відкинутися — ВІДКИ́НУТИСЯ див. відкида́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. відкинутися — ВІДДЗЕРКА́ЛЮВАТИСЯ (давати зображення на гладкій поверхні чого-небудь), ВІДБИВА́ТИСЯ, ВІДСВІ́ЧУВАТИСЯ, ВІДОБРАЖА́ТИСЯ в чому, ВІДОБРА́ЖУВАТИСЯ в чому, ВІДКИДА́ТИСЯ розм. — Док.: віддзерка́литися, відби́тися, відобрази́тися, відки́нутися. Словник синонімів української мови
  5. відкинутися — ВІДКИ́НУТИСЯ див. відкида́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. відкинутися — Відкидатися, -даюся, -єшся сов. в. відкинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. Левиц. І. 520. Словник української мови Грінченка