1. Словник жарґонної лексики української мови

відшити

(-шию, -шиєш) док., кого; мол., жрм. Позбавити когось свого товариства. БСРЖ, 412; ПСУМС, 14; ЯБМ, 1, 128.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відшити — відши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відшити — див. відшивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відшити — ВІДШИ́ТИ див. відшива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відшити — Аю, -аєш, недок., відшити, -ию, -иєш, док. 1. Відмовляти залицяльнику. Спробував пофліртувати, але старий досить брутально відшив тебе (Ю. Андрухович). 2. Позбуватись когось. Треба просто якось делікатно відшити його (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  5. відшити — ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док. Словник синонімів української мови
  6. відшити — ВІДШИ́ТИ див. відшива́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. відшити — Відшива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. відшити, -шию, -єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399. Словник української мови Грінченка