відяха
(-и) ж.; комп. Те саме, що відюха. Розігнав відяху, тепер глюкавить. Синишин, 25.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
(-и) ж.; комп. Те саме, що відюха. Розігнав відяху, тепер глюкавить. Синишин, 25.