галімий

(-а, -е)

1. крим. Повний, абсолютний; який виявляється вищою мірою. СЖЗ, 29.

2. мол.; зневажл. Дурний. — Та шо я, галімий? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 131; ПСУМС, 17.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галімий — А, -е. Поганий, неякісний, нецікавий — негативна оцінка чого-небудь. Вони пхають свій галімий психоаналіз, куди тільки лізе (І. Карпа). ◇ Висіти на галімому — бути невдахою, не досягнути бажаного. Як там Саша? Та, висить на галімому... Словник сучасного українського сленгу