галімий
(-а, -е)
1. крим. Повний, абсолютний; який виявляється вищою мірою. СЖЗ, 29.
2. мол.; зневажл. Дурний. — Та шо я, галімий? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 131; ПСУМС, 17.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галімий — А, -е. Поганий, неякісний, нецікавий — негативна оцінка чого-небудь. Вони пхають свій галімий психоаналіз, куди тільки лізе (І. Карпа). ◇ Висіти на галімому — бути невдахою, не досягнути бажаного. Як там Саша? Та, висить на галімому... Словник сучасного українського сленгу