генделик

(-а) ч.

1. мол., жрм. Невелике кафе, де продають спиртне і закуски. Бо з дружиною було не так. Не так було з кільканадцятьма натурницями та псевдопроститутками із генделиків до одруження (Б. Жолдак, Спокуси); В районі та в селах почали відкриватися маленькі приватні генделики, корчми, шашличні, загуляв довкола них справжній рекет <...> (В. Яворівський, Вовча ферма); Павло несподівано пропонує зайти в найближчий генделик і перехилити по чарці (А. Дністровий, Невідомий за вікном); — Деми збиралися?... вокзал, автовокзал, безіменні "грибки", "ганделики" та кіоски на проспекті Перемоги, на Контрактовій площі, на майдані Незалежності (О. Яровий, Квартали ностальгій); Вони домовились зустрітися на Подолі в ганделику "У тьоті Соні" (В. Даниленко, Кієвскій мальчик); До ганделика побіг, бо відчув: як не прийме на грудь ста грамів — здохне (В. Врублевський, Тріщини); Охоронці порядку, котрі проводили тієї ночі облаву в міських "генделиках", засікли першокурсницю Техаського університету за, здавалось би, невинним кухлем пива (УМ, 23.05.2001). ЯБМ, 1, 223.

2. мол. Річ або особа чоловічої статі. Ви поговорили відносно цього генделика — твого проекту? ПСУМС, 17.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генделик — генде́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. генделик — А, ч. Дешева забігайлівка, бар. Питання: «А ви читали Пєлєвіна?» давно вже можна почути і від махрових урлабанів у генделиках, і від всеїдних естетів з претензією на високочолість (ПіК). Словник сучасного українського сленгу