гондон

(-а) ч.

1. крим., мол. Презерватив. <...> ці, мов ями помийні, парки культури, / де зустрінеш усе — від пляшок до гандонів <...> (Б. Щавурський: Західний вітер). * У порівн. <...> він забув про тебе, як гандон в унітазі забуває, хто його власник <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 133; ЯБМ, 1, 236.

2. крим., мол.; презирл. Нікчемна, пуста, безтолкова людина. А це шо за гондон? (Л. Подерв'янський, Король Літр).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me