1. Словник жарґонної лексики української мови

гризло

(-а) с.

1. крим., жрм, згруб. Рот. Возбуждьоннний Саломон Самсонович кида палочку з гавном крокодилу в гризло і захлопує його кошмарну щелепу (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 142; ПСУМС, 19; СЖЗ, 32; ЯБМ, 1, 248.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гризло — А, с., знев. 1. Обличчя. Лев Силенко, мабуть, у таких випадках радив знайти кілька дужих ржісів (для невтаємничених — рішителів життя і смерті) і порішити з пациками, себто натовкти їм гризла (Л. Дереш). 2. Рот. Гризло прикрий, а то хавка повипадає. Словник сучасного українського сленгу