гриць

(-я) ч.; мол.; жарт.-ірон. Дурень.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гриць — Гриць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гриць — Гони, Грицю, поза хрест. Забирайся, тебе тут не треба. Грицю, Грицю, не спускайся на дурницю. Не надійсь на нічию поміч, а лиш на свою. Доки мене звали Грицьком, то я гроші горнув мішком, а як сказали пане Григорій, то я став цілком голий. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Гриць — Гриць, -ця, -цеві, -цем, Гри́цю! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)