грінго

невідм., ч.; мол. Хлопець, молодий чоловік. І поки вони вовтузяться з тілом отого дебелого грінго з центру, <...> розумію, що в мені захиталася невідома, а проте колись надійна опора (А. Дністровий, Місто уповільненої дії).