1. Словник жарґонної лексики української мови

дрейфити

(-флю, -фиш) недок.; крим., жрм. Боятися. Доки хтось незнайомий не ляснув мене по спині: — Толя, не дрейф (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 290.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрейфити — дре́йфити дієслово недоконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. дрейфити — -флю, -фиш; мн. дрейфлять; недок., фам. Боятися труднощів, небезпеки; лякатися, розгублюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрейфити — див. боятися; панікувати Словник синонімів Вусика
  4. дрейфити — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. дрейфити — ДРЕ́ЙФИТИ, флю, фиш; мн. дре́йфлять; недок., фам. Боятися труднощів, небезпеки; лякатися, розгублюватися. [Небаба:] Ви ще на засіданні дрейфили, а на сході зовсім розгубилися (Мик., І, 1957, 68); Не дрейф, Іване Силовичу!... Словник української мови в 11 томах