1. Словник жарґонної лексики української мови

друган

(-а) ч.

1. крим. Друг, який має однакові права з іншими в груповій ієрархії. СЖЗ, 37.

2. мол. Друг, приятель. О пів на першу ночі, щоправда, не більш тверезий від Васі білоруський новеліст Єрмолайчик зробив було спробу витягнути другана з ліфта <...> (Ю. Андрухович, Московіада); У його кращого другана Кєші сьогодні не було занять, тому він зав'язав розмову з Корієм (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 168.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. друган — А, ч. Друг. Більшість друганів, яким він допомагав, навіть не знали його імені та прізвища (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу