1. Словник жарґонної лексики української мови

дупа

(-и) ж. мол.

1. Зад. Мене розважив задушливий декор серпасто-молоткастих кумачів<...>, а особливо офіціянтка з діркою на джинсовій дупі (Смолоскипи, 1997, № 2).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дупа — -и, ж., зах. Сідниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дупа — ду́па вул. 1. сідниці (м, ср, ст): Той, хто Львова не шанує, най нас в дупу поцілує! (Із пісні)||гепа, гепця, дупка, дупця, задниця, задок, пані-стара, приписове місце, п'ята точка, стара пані, старша пані ◊ аж ми жа́ль ду́пу сти́снув вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. дупа — И, ж. 1. Сідниді. Ти, паскуднику, велика засрана дупо, брудний збоченцю (Л. Дереш). ◇ В дупу — дуже сильно (про сп'яніння). Учора я надравсь, сьогодні в дупу п'яний. (Ю. Позаяк). До дупи — байдуже, не цікавить. І це до дупи, Ваша милосте (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  4. дупа — Дупа, -пи ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. І. 320. ум. дупка. Словник української мови Грінченка