1. Словник жарґонної лексики української мови

дідівщина

(-и) ж.; мол., арм. Нестатутні стосунки в армії, спрямовані на приниження солдат і підпорядкування "дідам". ТСРОЖ, 42.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дідівщина — Ді́дівщина іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. дідівщина — Спадщина, дідизна; (минуле) давні часи, ДАВНИНА. Словник синонімів Караванського
  3. дідівщина — I дід`івщина-и, ж. 1》 Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). 2》 Давні, дідівські часи. II дід`івщ`ина-и, ж., розм. Деспотичне ставлення солдатів, що закінчують службу, до новачків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дідівщина — ДІДІВЩИ́НА, и, ж., розм. Образливе, деспотичне ставлення дідів (у 6 знач.) до молодих солдатів, новобранців. Збройні сили потребують подальшої соціальної інтеграції, усунення суперечностей та конфронтацій між різними верствами війська... Словник української мови у 20 томах
  5. дідівщина — див. спадщина Словник синонімів Вусика
  6. дідівщина — ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  7. дідівщина — ДІДІ́ВЩИНА, и, ж. 1. Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). — Воно наше було за дідів, за прадідів! — Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Л. Укр., III, 1952, 477). Словник української мови в 11 томах
  8. дідівщина — Дідівщина, -ни ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48. Словник української мови Грінченка